Розмова з Лесею Вовк — директоркою Львівського медичного фахового коледжу післядипломної освіти
Гострими проблемами сфери харчування пацієнта сьогодні є брак базової кваліфікації дієтсестри — з причини відсутності профільного курсу в програмах навчальних закладів, ніби ігнорування існування такої професії, і, водночас, її серйозна перевантаженість. Адже часто за браком дієтолога, технолога, а звідси — й дуже важливої взаємодії між усіма членами команди харчування пацієнта, обов’язки згаданих фахівців перекладаються саме на дієтсестру. Тому маємо потребу у зміні підходу до ситуації. Для розуміння, чи вдасться цього досягти через сучасну освіту фахівців, відповідальних за харчування, поговорили з директоркою Львівського медичного фахового коледжу післядипломної освіти Лесею Вовк.
Чи є в навчальному плані підготовки медичних сестер така дисципліна як дієтологія?
Окремої дисципліни немає, натомість питання лікувального харчування розглядають під час вивчення медсестринства у внутрішній медицині, медсестринства в педіатрії, медсестринства в хірургії та деяких інших. Також у нас є така вибіркова дисципліна як нутриціологія. До речі, наші студенти охоче її обирають.
Коледж здійснює підготовку майбутніх фахівців за двома спеціальностями — Медсестринство та Фармація. Це базові напрями, на які орієнтована наша освітня програма та матеріально-технічна база.
Разом з тим наш коледж є одним з найбільших закладів післядипломної освіти в Україні, де на циклах спеціалізації та тематичного удосконалення підвищують свій фаховий рівень сестри медичні та медбрати різних спеціальностей, фельдшери, акушерки, фармацевти — не тільки з Львівщини, але й інших областей України.
Тобто, здобувши базову освіту за спеціальністю Медсестринство, наші випускники можуть пройти у нас спеціалізацію та отримати компетентності, необхідні для роботи сестри медичної з реабілітації, операційної медсестри, сестри медичної поліклініки тощо. На жаль, такої спеціалізації як медична сестра з дієтичного харчування не існує. Однак у нас є цикли тематичного удосконалення для сестер медичних з лікувального чи дієтичного харчування, які працюють у закладах охорони здоров’я. Окремої програми для фахівців, що працюють у закладах дошкільної освіти чи інших освітніх установах, наразі, немає. Але для них ми розробили окремий цикл тематичного удосконалення «Впровадження системи НАССР та нового меню в закладах освіти». Бачимо потребу у формуванні таких компетентностей і розглядаємо можливість розвитку цього напряму.
Чи існують взагалі навчальні програми, релевантні реальним обов’язкам, які сьогодні покладаються на медичну сестру з дієтичного харчування в лікарнях?
Так, існують. Власне, ми у коледжі розробили освітню програму, яка повністю відповідає тим завданням, що сьогодні стоять перед медичними сестрами з дієтичного харчування в лікарнях.
У програмі ми врахували реальні потреби закладів охорони здоров’я: від розуміння принципів лікувального харчування та роботи з харчовими призначеннями до співпраці з технологом, кухнею та впровадження сучасних підходів до організації лікувально-профілактичного харчування.
Наші цикли орієнтовані на медичних сестер, які вже працюють у лікарнях, і дають їм можливість отримати конкретні, практичні компетентності, необхідні для щоденної роботи. Тут варто додати, що робота над програмою — це постійний процес. Ми регулярно її оновлюємо, коригуємо відповідно до запитів медичних закладів і нових професійних стандартів.
Які з функцій дієтсестри сьогодні має виконувати інший фахівець — технолог або дієтолог?
Дуже важливо правильно розподіляти обов’язки між дієтсестрою, технологом і дієтологом, щоб забезпечити якісну й безпечну систему харчування пацієнтів.
Є функції, які однозначно належать до компетенцій інших фахівців. Наприклад, розробка меню, технологічних карт, визначення харчової цінності страв, формування асортименту та контроль виробничих процесів на кухні — це зона відповідальності технолога закладу. Саме технолог несе відповідальність за правильність технології приготування та дотримання стандартів HACCP.
Щодо дієтолога, то його роль полягає у визначенні дієтичних призначень, корекції раціонів відповідно до стану пацієнта, веденні медичної документації з лікувального харчування та консультативному супроводі.
Медична сестра з дієтичного харчування, своєю чергою, виконує функцію ланки, яка забезпечує реалізацію призначеного харчування: веде облік харчових призначень, координує комунікацію між відділеннями та кухнею, контролює доставку харчування пацієнтам і дотримання встановлених раціонів.
Тобто, ефективна робота можлива лише тоді, коли кожен виконує свої професійні функції, а дієтсестра не підміняє ні технолога, ні дієтолога. Це дозволяє уникати помилок і забезпечує пацієнтам дійсно якісне лікувально-профілактичне харчування.
Чи реально дієтсестрі виконувати весь перелік функцій, які прописані у посадових інструкціях?
Як на мене, марно очікувати, що одна дієтсестра повністю закриє весь перелік згаданих функцій. І це не питання професійності, натомість — співвідношення фізичних можливостей та об’єму роботи.
Сучасна система лікувального харчування стає дедалі складнішою: зростає кількість пацієнтів, які потребують лікувального харчування, змінюється стандартизація процесів, вимоги до безпеки харчування, комунікація з відділеннями, технологами, дієтологами. У актуальному контексті покладати весь цей функціонал на одну людину — надмірне навантаження, яке неминуче знижує якість роботи і створює ризики для пацієнтів.
Дієтсестра має чітко виконувати свою частину роботи: вести харчові призначення, координувати комунікацію, контролювати дотримання раціонів. Функції технолога та дієтолога не можуть автоматично перекладатися на медичну сестру з дієтичного харчування. Це різні компетентності та зони відповідальності.
Чи вважаєте ви, що посадові інструкції для медичної сестри з дієтичного харчування потребують оновлення? Якщо так — у якому напрямку?
Безперечно. Як я вже згадувала, сфера лікувального харчування в лікарнях значно змінилася: зросла кількість пацієнтів, які потребують лікувального харчування, стандартизація процесів стала суворішою, а роль комунікації між відділеннями, технологами та дієтологами — важливішою.
На мою думку, оновлення інструкцій варто проводити у двох ключових напрямах. Перше, це диференціація функцій і розподіл обов’язків. Потрібне чітке визначення того, що належить до компетенції дієтсестри, а що виконує технолог чи дієтолог. Це дозволить уникнути перевантаження, забезпечить безпеку пацієнтів та зробить роботу фахівців із харчування більш організованою. Другий момент, який потрібно враховувати, — реалії сьогодення. Йдеться про сучасні вимоги до обліку харчових призначень, роботу з меню, контроль дотримання раціонів у відділеннях та ведення документації. Інструкції мають бути логічними, зрозумілими й такими, що реально виконуються у щоденній роботі.
