Порівняння досвіду організації харчування пацієнтів у Польщі та Україні

Харчування пацієнтів в Україні регулює урядовий наказ № 931, а чи є подібні нормативні акти в сусідній Польщі?
Юрисконсульт і к.ю.н. Анастасія Матвійчук дослідила це питання та знайшла відповіді з прикладами.
Організація лікарняного харчування у Польщі наразі перебуває у стані реформування. У 2017 році Вища палата контролю Польщі провела аудит сфери лікарняного харчування, результатом якого став звіт №
 № 2017/P/17/084/LLO від 15.02.2018.

• • • • чинне законодавство Польщі не визначає стандартів харчування в лікарнях;
      • відсутні середні норми харчування на одного пацієнта, які були б застосовні до всіх пацієнтів у всіх медичних закладах, а денну норму харчування в лікарні встановлює керівник лікувального закладу;
      • недостатнє фінансування витрат на лікування змушує постачальників медичних послуг економити саме на харчуванні пацієнтів;
      • лікарні не зобов’язані наймати дієтологів, тому часто цього не роблять, що є одним із факторів незбалансованого харчування пацієнтів.

    
    У березні 2022 року МОЗ Польщі оприлюднило проєкт постанови про вимоги до харчування в лікарнях. Відтоді ведеться активна робота. Нині за розпорядженням Міністра охорони здоров’я Польщі від 25.09.2023 в окремих лікарнях впроваджується пілотний проєкт «Гарне харчування в лікарні», в рамках якого розроблено рекомендації щодо дієт для дорослих пацієнтів, дітей і підлітків, а також вагітних і породіль під час лактації — усього 14 різних дієт з модифікаціями.

    Дієти: базова, легкозасвоювана, легкозасвоювана з обмеженням жирів, легкозасвоювана з обмеженням стимуляторів шлункового соку, багата на вуглеводи, легкозасвоювана з обмеженням вуглеводів, дієта з контрольованим вмістом жирних кислот, низькокалорійна, високобілкова, низькобілкова, елімінаційна, крохмальна, рідка, збагачена рідка дієта.

    Модифікації дієт: без яєць, без глютену, без лактози, без молочних продуктів, вегетаріанська, другий сніданок із добавкою, додатковий перекус, додаткова друга вечеря, індивідуальна модифікація.
    
    Порівняння принципів організації польського та українського лікарняного харчування

    Можемо зробити на прикладі базової дієти для дорослих, що розроблена в рамках проєкту «Гарне харчування в лікарні». Ця дієта розрахована на людей, які не потребують спеціальних дієтичних модифікацій, і має відповідати всім умовам правильного харчування здорових людей.

    Насамперед, привертає до себе увагу пряма заборона на перекуси між затвердженими прийомами їжі — в Україні це питання не врегульоване, також відсутня і пряма заборона на вживання нелікарняної їжі.
    На відміну від українських норм, є обмеження на кількість доданого цукру в напоях, а саме — не більше 10 г на 250 мл рідини. В Україні такого обмеження немає, натомість встановлено граничну добову норму споживання у розмірі 50 г. Підрахунки демонструють: якщо у польській лікарні напої (чай, какао, кавовий напій тощо) подаються тричі на день, то кількість доданого цукру не перевищуватиме 30 г.

    Добовий калораж визначений діапазоном у 2000-2400 ккал, виходячи з чинних дієтичних норм для польського населення, причому енергетична та харчова цінність раціону адаптується до маси тіла та фізіологічного стану пацієнта. Окрім напоїв, що входять до меню, пацієнт повинен мати постійний доступ до питної води — рекомендується наявність диспенсерів для води в кожній палаті.

    Також акцентовано на необхідності включити до меню бобові та/або препарати бобових — щонайменше 3 рази в декадний (10-денний) раціон. Зауважимо, що чинний в Україні Наказ № 931 згадує бобові серед обов’язкових продуктів. Однак, бобові об’єднані в одну групу з крупами і для всієї групи визначено загальну денну норму споживання, тому крупи в лікарняному меню повністю витіснили бобові.
    Обов’язкове додавання овочів або фруктів до кожного приймання їжі (не менше 400 г/день, картопля та батат не враховуються), з переважанням овочів. Важливо, що принаймні деякі овочі та фрукти повинні подаватися сирими. Принаймні 1 приймання їжі/день повинно містити цільнозернові злакові продукти.
    
    Молоко та молочні продукти, включаючи кисломолочні напої або збагачені рослинні продукти, що замінюють молочні продукти, повинні подаватися щонайменше двічі на день.
    Риба та/або рибні продукти (переважно з морської риби) повинні бути включені до десятиденного раціону щонайменше тричі. Є рекомендації і щодо способів кулінарної обробки їжі, а саме: традиційне або парове приготування, тушкування, запікання без додавання жиру (в алюмінієвій фользі, рукавах для запікання, пергаментному папері, жароміцному посуді та в конвекційній печі), смаження на грилі без додавання жиру (на сковороді-гриль або електричному грилі. Водночас смажену їжу слід обмежити до 3 разів на декадну дієту.

    Усі продукти поділені на рекомендовані та протипоказані. Перелік рекомендованих продуктів значно багатший за український. Для прикладу, серед рекомендованих продуктів знайдемо картопляне, кукурудзяне, рисове борошно (в обмеженій кількості), хліб з висівками та насінням, мюслі без додавання цукру чи цукрозамінників, макаронні вироби з борошна грубого помелу: гречаного, житнього, пшеничного твердих сортів (приготовані аль денте), заморожені овочі, фруктові джеми з низьким вмістом цукру (в обмеженій кількості) і навіть перелік рекомендованих десертів. Значно ширший від українського й рекомендований асортимент м’яса та м’ясних продуктів, до якого увійшли: нежирне м’ясо птиці без шкіри (курка, курятина, індичка), нежирна яловичина, телятина, баранина, кролик, нежирні сорти свинини (філейна частина, корейка, шинка), запечені паштети з нежирного м’яса, нежирні сорти ковбас, холодець з птиці тощо.

    На відміну від українського законодавства, яке визначає граничні норми споживання цілого асортименту продуктів, що на практиці трактується як вичерпний, польські правила таких жорстких обмежень не містять (за рідкісними винятками). Тож розробники конкретного меню відштовхуються від визначених добових значень КБЖВ, враховуючи рекомендації щодо частоти споживання тих чи інших продуктів.